Автотранспортний коледж Державного вищого навчального закладу "Національний гірничий університет" м.Дніпро

 

 

 

 

 

 

html counterсчетчик посетителей сайта

Студенту

Шановні студенти!

Якщо Ви відкрили цю сторінку, я припускаю, що цікавитесь діяльністю психолога в навчальному закладі. Якщо Ви вже маєте конкретні запитання до спеціаліста, можна звернутись особисто. Кабінет психолога в нашому коледжі розташований на третьому поверсі. На  стенді поруч розміщена корисна довідкова інформація для тих, хто ще складає свої питання психологу. А цей матеріал для тих, кому просто цікаво, з чим варто звертатись до психолога освіти і взагалі,

навіщо коледжу психолог?

Думка про це не завжди однакова у спеціаліста і  того, хто до нього звертається. Сподіваюсь, ця стаття прояснить наші очікування щодо співпраці і розуміння того, яка може бути користь від зустрічі з психологом освіти.

Тож, по-перше, про те, що робить психолог в коледжі. Робота психолога  в навчальному закладі завжди спрямована на підтримку навчально-виховного процесу. Тому і практичний психолог коледжу завжди може бути залучений до вирішення питань, пов`язаних з освітою та вихованням, і звертаються до нього особи, задіяні в навчально-виховному процесі: педагоги, батьки, студенти. Робота психолога має конкретні напрямки: психологічна просвіта, психологічна профілактика, психологічна діагностика, психологічна корекція, консультативна діяльність. Цікаво, що людство переймалось цими питаннями набагато раніше, ніж психологія була визнана окремою наукою. Просто називалось все інакше, і люди, які цим займались, не знали, що вони – психологи.

Отже, конкретніше, чим займається психолог у навчальному закладі з прикладами-нагадуваннями , як відбувалась  робота психолога у минулі часи).

1)  ПСИХОЛОГІЧНА ПРОСВІТА – формування у оточення потреби в психологічних знаннях, стимулювання людей до використання психологічних знань.

З точки зору психолога, це - інформування, де знайти дуже корисний інструмент, універсальний, на різні випадки життя. Звісно, це – психологічні знання. Можна вивчати або до спеціаліста звернутись!

2) ПСИХОЛОГІЧНА ПРОФІЛАКТИКА у навчальному закладі – це внесок психолога у справу попередження вчинків, які можуть у майбутньому привести людину до дуже небажаного, навіть руйнівного результату.

))) Про важливість профілактичної роботи з молоддю нам відомо ще з давніх казок. Наприклад, «Сказка про сестрицу Алёнушку и братца Иванушку». Скільки попереджала старша сестра свого нерозумного брата: «Не пий! Будуть неприємності!» Далі самі знаєте…)))

3) ПСИХОДІАГНОСТИКА в умовах коледжу – це робота на виявлення рис та звичок людини як сильних або слабких сторін, що допомагають чи заважають пристосуватись до колективу і процесу навчання.

 ))) Люди давно мали потребу у проведенні психодіагностики, але не завжди знали, до кого звернутись. Пам`ятаєте казку про гидке каченя? Його життя могло бути іншим, якби у пташнику своєчасно діагностували та врахували його особливі здібності та не ставили передчасно зайвих вимог.)))

4) ПСИХОЛОГІЧНА КОРЕКЦІЯ – активний вплив на процес формування особистості і збереження її індивідуальності. Дуже часто завданням практичного психолога стає допомога у пошуку та виправленні причин помилкової поведінки, яка призводить до небажаних ситуацій

Ну, для психолога коледжу це знов «Про сестрицу Алёнушку и братца Иванушку». Але набагато складніше. Уявіть, що ви зустрічаєте вже зачаровану молоду людину, яка звикла пити з калюжі, і їй, можливо, це подобається . Переконайте, що є інші, кращі джерела для пиття. Страшна казка…)))

5) КОНСУЛЬТАЦІЯ психолога у навчальному закладі найчастіше має вигляд індивідуальної бесіди. Під час цієї розмови спеціаліст ділиться із зацікавленими особами своїми професійними знаннями щодо питань головної справи закладу – навчально-виховного процесу. Консультація може бути проведена і для групи людей, якщо їх необхідно поінформувати за спільною темою.

))) З давньої давнини отримання індивідуальної консультації було справою відважних. Відомо, що тільки іноді, але не в кожній казці, на такий подвиг йшли деякі герої. Наприклад, Іван-царенко, який був готовий заради вирішення особистих питань блукати темним лісом аж до зустрічі з Бабой-Ягой, або андерсенівська Русалонька, що спромоглася відвідати морську відьму. Сучасні психологи намагаються ламати шкідливі стереотипи. Вони виходять зі своїх схованок-кабінетів в народ, щоб поділитись цінною інформацією з цілими  колективами. Або розміщують інформацію на сайті коледжу, щоб люди читали, як на тому камені, на перехресті, та вирішували, куди йти…)))

Незалежно від того, яких запитань очікує спеціаліст, люди  запитують про те, що турбує їх. Тож друга частина цієї статті про те, з чим найчастіше звертаються до психолога освіти.

Іноді у дорослих людей виникають запити до психолога стосовно власних дій, поведінки, ситуацій, що з ними трапляються, іноді має місце просто цікавість до результатів проведеної психологом роботи, іноді психолог пропонує комусь робочу зустріч. На реальний результ від співпраці з психологом може розраховувати людина, яка дійсно має намір щось змінити у своєму житті. Для його поліпшення доводиться іноді не тільки використовувати знання спеціаліста, але й змінювати власні уявлення чи навички. Співпраця з психологом – це сумісна робота рівних, і результат  залежить від усіх її учасників. Іноді позитивного результату можна і не досягти через хибні уявлення і неготовність до розподілу відповідальності у такій співпраці.

Спробуємо відкорегувати деякі розповсюджені помилкові судження, котрі заважають результативно співпрацювати з психологом.

1) Якщо « проблема з головою», треба йти до психолога.

«Проблеми з головою» ( з роботою мозку) – поле діяльності людей з медичною освітою: психотерапевтів, психіатрів, неврологів. А психолог – не лікар. Психолог  освіти працює зі здоровими розумними людьми. Нікого не лікує, але може надати корисну підказку. Якщо порівнювати з комп’ютерним світом, психолог освіти знаходиться, мабуть, на рівні грамотного користувача комп’ютера. І може щось підказати зацікавленим. Але ремонт – не його справа. Як грамотний користувач комп’ютера не ремонтує поламаної техніки, а розуміє до кого звернутись.

2) «А ще психолог!»  Буває,  так висловлюються знайомі психолога, коли бачать, що в його житті присутні звичайні людські проблеми, і поводиться він у цих обставинах як звичайна людина. А хтось здивується, якщо лікар-травматолог, щось собі поламає і скаже, що йому боляче? І це не заважає здоровому травматологу працювати над чужими проблемами. А ще не кожний хірург бере на себе сміливість оперувати своїх рідних.  Бо він за них, коханих, хвилюється. Він же людина. Можуть руки затремтіти, може сльоза набігти. Як тоді оперувати? А чужі проблеми вирішує! Впевнено і ефективно. Без зайвих емоцій. 

3)  Іноді люди очікують якогось  миттєвого поліпшення від зустрічі з психологом. Цього можна досягти, якщо метою зустрічі психолога з клієнтом обирається зняття напруги і досягнення комфортного стану клієнта. А якщо орієнтуємось на результат у вигляді  великих змін у житті, цей шлях може здивувати і неприємними відчуттями. Після доброго навантаження у спортзалі іноді і м'язи болять, і втома… Особливо на початку тренувань. Важливо вимірювати навантаження і розуміти, що результат може бути не миттєвим .

4)  «Зробіть з ним щось!» - досі розповсюджений варіант звернення до психолога батьків або педагогів. Чи ще конкретніше: «Ви – психолог, і повинні йому сказати оце й оце!»  На практиці клієнтом психолога є людина, що звертається за допомогою. У даному випадку педагоги чи батьки, які привели «дитину». Якщо «дорослі» зацікавлені у співпраці із психологом з метою вирішення  питань щодо комунікації та порозуміння з «дитиною», це може бути предметом окремої розмови. Якщо «дитина» розуміє свою ситуацію як некомфортну і бажає змін, теж є основа  для співпраці. А варіант звернення до психолога із «заказом на переробку» живої людини – це безперспективно. Хоча такий запит і характерний стосовно «дітей із проблемами».

5) Чи має переваги консультація професійного психолога у порівнянні з порадою досвідченої людини, що добре орієнтується у різноманітних життєвих ситуаціях? Різниця є. Як між консультацією професійного агронома та порадами сусіда-садовода. Багато питань люди успішно вирішують без втручання професіоналів: готують їжу, шиють одяг, ремонтують автомобілі, займаються самолікуванням. А іноді визнають , що є спеціалісти, які недарма освіту отримали і напрацювали досвід у певній сфері, і звертаються до них. І тоді отримують послугу професіонала, а не побутову пораду. Рівень поради – інструкція «зробіть так, буде краще, бо я сам так роблю». Послуга спеціаліста-психолога – допомога людині у пошуку її власного ресурсу для вирішення конкретної ситуації. Поради грамотних психологів у багатьох ЗМІ, як правило, стосуються розповсюджених ситуацій і надаються з урахуванням загальних законів розвитку та поведінки людини. За більш конкретною та ефективною допомогою варто звертатись особисто.

Є інтерес? Звертайтесь!

Андрєєва Діна Іванівна,

практичний психолог Автотранспортного коледжу